Батьківські збори

Вправа «Приймаю – не приймаю».

Мета: вивчення думки батьків про інклюзію, з’ясування проблемних питань, що викликають у них занепокоєння, та їхнього ставлення до такої моделі освіти.

Хід проведення:

Учасникам пропонуються твердження, з якими вони мають погодитися або не погодитися. Тренер роздає кожному учасникові по одній картці червоного та білого кольору. Тренер зачитує твердження. Учасник, який погоджується з даним твердженням, має підняти картку білого кольору. Якщо не погоджується – картку червоного кольору. Всі учасники піднімають картки разом. Після озвучення кожного твердження тренер пропонує учасникам обговорити їхні відповіді.

Приклад тверджень:

- Дитина з особливими освітніми потребами має право навчатися у звичайному закладі освіти.

- Навчання в одному класі з дитиною з особливими освітніми потребами може негативно позначитися на емоційному розвитку дитини з типовим розвитком.

- Ровесники з типовим розвитком не приймають дитину з особливими потребами, й вона опиниться в соціальній ізоляції.

- Дитина з обмеженими можливостями повинна мати такі самі права й переваги, якими користуються в школі інші діти.

- Вчителі масової школи ставляться до дітей з особливими потребами інакше, ніж до інших дітей

- Батьки учнів із типовим розвитком не хочуть, щоб діти з особливими освітніми потребами були в одному класі з їхніми дітьми

- Інклюзія допомагає краще підготувати до реального життя однокласників із типовим розвитком.

- В інклюзивному освітньому середовищі діти з типовим розвитком більше дізнаються про відмінності.

Запитання для обговорення в групі після завершення вправи:

- Чи легко вам було демонструвати і висловлювати своє ставлення до поданих тверджень?

- Чи почули ви думки або позиції, які вас здивували?

- Чи важливо з’ясовувати усі ці питання?