вторник, 26 января 2021 г.

 

     Переваги інклюзивного навчання у навчально-виховному процесі школи

Інклюзивне навчання -  комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей (Концепція розвитку інклюзивної освіти Наказ МОН від 01.10.2010 №912).



Інклюзивне навчання – це система освітніх послуг, яка базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього  закладу. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми, плани, методи та форми навчання. Використання наявних ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами.



Запровадження  інклюзії в сфері освіти передбачає розроблення і запровадження широкого спектру навчальних стратегій для більш гнучкого реагування на розмаїття потреб учнів. Основою концепції інклюзивної освіти є принципи, що всі діти, незважаючи на різне культурне і соціальне походження та різні рівні навчальних можливостей, повинні мати однакові можливості у навчанні в усіх типах закладів освіти. Отже, інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

 


2.      Цінності та принципи інклюзивної освіти

ü  Визнання того, що всі діти можуть навчатися

ü  Робота зі всіма дітьми, незалежно від віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку

ü  Вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб всіх дітей

ü  Динамічний процес, який знаходиться постійно в розвитку

ü  Цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень

ü  Кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою

ü  Справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємостосунків

ü  Задоволення індивідуальних освітніх потреб кожної дитини

ü  Визнання спроможності до навчання кожної дитини та, відповідно, необхідність створення суспільством відповідних для цього умов

ü  Залучення батьків до навчального процесу дітей як рівноправних партнерів та перших вчителів своїх дітей

ü  Рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах та отримання якісної освіти кожною дитиною

 

3.      Переваги інклюзивної освіти для усіх здобувачів освіти

 

Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується моторний, мовний, когнітивний, соціальний та емоційний розвиток дітей

В дітей є мжливість для налагодження дружніх стосунків з ровесниками та участі в громадському житті

Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей

Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально

Діти із загальним розвитком вчаться співробітництву, толнрантно ставитись до людських відмінностей

Проте, розвиток інклюзивної освіти потребує подальшого вдосконалення нормативних засад, приведення системи освітньої діяльності у відповідність до потреб дитини, сім”ї та необхідної підготовки педагогічних кадрів. 




 

 

ВПРАВИ  ДЛЯ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ  ЛЕГКОЮ РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ.

 


1. Вправа «Кого немає?» (15 хв)

Мета: розвиток адекватної самооцінки, формування згуртованості класу.

Психолог пропонує дітям сісти в одне велике коло та запитує:

- Чи помічаєте ви, коли в класі немає вашого друга чи подруги?

- Чи помічаєте ви, коли немає в класі когось іншого?

— Кожен учень у класі дуже важливий для нас. Коли когось немає, ми за ним сумуємо. Чи поділяєте ви цю думку? Я дуже рада, що ви сьогодні всі тут зібралися (якщо справді ніхто не відсутній).

Психолог проходить по всьому колу і називає кожного присутнього на ім’я. Якщо когось немає, необхідно звернути увагу всіх дітей та попросити згадати ім’я відсутнього учня.

— Я хочу спробувати зіграти з вами в таку гру: один з нас буде ховатися під великим покривалом, а інші відгадуватимуть, хто саме сховався. Спочатку я попрошу всіх заплющити очі, і поки ніхто цього не бачить, тихо підійду до одного з вас і доторкнусь до плеча. Той, кого я виберу, розплющить очі, сяде на підлогу і сховається під покривалом. Після того як він заховається, я попрошу всіх розплющити очі і вгадати, кого не вистачає. А тепер заплющте очі. Для того щоб мотивувати дітей, психолог може першим заховатися під покривалом.

Після того як діти дадуть правильну відповідь, психолог повертається в коло і ховає в центрі кола кого-небудь з дітей. Спочатку доречно вибирати достатньо впевнених у собі дітей, які зможуть добре почуватися під покривалом. Якщо діти когось не можуть довго відгадати, можна попросити дитину, яка сховалась, що-небудь сказати, щоб інші змогли її впізнати по голосу. Необхідно дати можливість більшості побувати під покривалом. Повторіть цю гру через деякий час.

Запитання для обговорення:

- Чи знаєш ти всіх своїх однокласників на ім’я?

- Тобі приємніше, коли до тебе звертаються на ім’я або по прізвищу?

- Чому важливий кожен учень у класі?

- Як ти показуєш іншим дітям, що вони важливі для тебе?

2. Вправа «Знайди зайву картинку» (10 хв)

Мета: розвиток мислення, вміння узагальнювати, виокремлювати суттєві ознаки.

Психолог перед заняттям підбирає серію карток, серед яких три картки можна

об’єднати в групу за спільною ознакою, а четверту — зайву:  огірок, капуста, морква, яблуко (три картинки можна віднести до групи — овочі, а четверта — яблуко — належить до групи фруктів);

-          крісло, шафа, драбина, диван;

-          сукня, светр, штани, туфлі;

-          каструля, чайник, чашка, шапка;

-          собака, ведмідь, білка, синичка…

Запропонувати дітям уважно розглянути серію карток і знайти зайву.

3. Вправа «Домалюй картинку» (10 хв)

Мета: розвиток моторики руки, просторово-аналітичної діяльності, вміння орієнтуватися у графічних елементах зображених предметів, співвідносити ліву і праву половини.

Для кожної дитини психолог заготовляє зразки нескладних за конфігурацією зображень (будинок, відро, портфель, ялинка, сонечко, яблуко, грибок, піраміда...), але вони не закінчені, в одних намальована тільки права частина, а у других — ліва. Запропонувати дітям домалювати другу частину зображеного.

 Розминка «Пальчикова гімнастика» (5 хв)

 Релаксація (5 хв)                                                                                                                

4. Вправа «Продовж рядок» (10 хв)                                                               Мета: розвиток мислення, словникового запасу.                                                             Психолог пропонує дітям по черзі назвати якомога більше слів, які належать до одного поняття.Наприклад:  Назви слова, які належать до спорту (футбол, хокей, бокс, плавання, гімнастика…).  Назви слова, які належать до диких тварин.  Назви слова, які належать до свійських тварин. Назви слова, які належать до транспорту.  Назви слова, які належать до музичних інструментів. Назви слова, які належать до дерев.                                                                                                                

5. Вправа «Познач фігурки» (10 хв)                                                              Мета: розвиток концентрації уваги, самоконтролю.До заняття психолог готує для кожної дитини таблицю, яка складається з різних фігурок: квадратів, трикутників, зірочок, прапорців…Психолог пропонує дітям уважно розглянути табличку з фігурками та надає інструкцію: «Уважно роздивіться кожен рядок і якщо помітите трикутник — закресліть його, зірочку — обведіть у кружечок, у колі — поставте хрестик».

 

 

 Розминка «Пальчикова гімнастика» (5 хв)  Релаксація (5 хв)

6. Вправа «Зашифроване слово» (10 хв)

Мета: розвиток уважності, логічного мислення, самоконтролю, цілеспрямованості.

Психолог до заняття готує кожній дитині роздавальний матеріал: шифр та зашифровані слова. Перед роботою звертається до дітей: «Зараз ми з вами гратимемо в розвідника. Ви всі знаєте, що розвідники — це дуже кмітливі

і уважні люди. Уявіть, що кожен з вас — розвідник. І вам зараз будуть запропоновані зашифровані слова і шифр, у якому кожна буква

має свою позначку. Наприклад: під зірочкою (всі знайшли) — зашифрована буква «О», а під трикутником — буква «Б».

 

                                  

 

7. Вправа «Я унікальний!» (15 хв)

Мета: підкреслити унікальність і значимість кожної дитини, розвивати самовпевненість та емоційну стабільність.

Психолог звертається до дітей з такими словами:

-          Які приємні слова ти чув про себе за все своє життя?

-          Чи казав тобі хто-небудь, що ти унікальна і неповторна людина?

-          Чи правильно буде сказати будь-кому: «Тииунікальна людина!»?

-          Як можна довести унікальність і неповторність кожної людини?

Я хочу запросити вас у подорож країною фантазій, під час якої ви почуєте багато прекрасних і приємних слів на свою адресу. Сідайте зручніше, заплющте очі, розслабтесь. Ти знаєш про те, що всередині кожного з нас ховається неповторна і чудова зірка? Ця зірка відрізняє нас від решти людей. Адже в кожного з нас зірка своя особиста. Деякі зірки відрізняються одна від одної кольором, деякі — розміром, але кожний з нас несе у своїй душі цю зірку, яка робить її унікальною і неповторною людиною. Знайдімо твою особисту зірку».

Психолог чекає, поки діти дадуть сигнал про те, що знайшли свою чудесну зірку.

— Чудово! Ти знайшов свою зірку! Подивись на неї уважніше. Якого вона кольору? Якого розміру? А тепер уяви, яке щасливе і задоволене обличчя у твоєї зірки. Ти бачиш широку усмішку на її обличчі?

— Коли ти роздивишся посмішку на обличчі твоєї зірки, знову тихенько підніми руку.

Психолог знову чекає поки всі діти не подадуть сигнал.

— Твоя зірка сміється чи посміхається, тому що вона знає одну велику і важливу таємницю. (Почніть говорити тихим голосом.)

— Обережно візьми свою зірку на руки, піднеси її до вуха і уважно послухай, що вона хоче тобі сказати. Нехай вона розповість тобі, чому ти така унікальна і неповторна людина. Після того як ти уважно вислухаєш усе, що скаже тобі твоя зірка, знову тихенько підніми руку. Психолог дає час щоб усі підняли руку.

— Тепер ти знаєш, чому ти така унікальна і неповторна людина. Тепер акуратно помісти свою зірку глибоко на дно твоєї душі, туди, де ти її знайшов. Тепер вона завжди буде нагадувати тобі про твою неповторність. Тихенько

скажи самому собі: «Я — унікальна і неповторна людина!»

— А тепер ти можеш потягнутися, по черзі напружуючи і розслабляючи всі м’язи твого тіла. Попрощайся зі своєю зіркою і поступово розплющ очі. Подивись на всіх дітей у класі і повертайся до них.

Запитання для обговорення:

-          Де ви знайшли свою особливу зірку?

-         Чи є в неї ім’я?

-          Чи подобається вона вам?

-          Що сказала вона вам?

-          Тепер ви вірите у свою унікальність і особливість?

-          Як ви тепер почуваєтеся?

-          Чи хочете ви час від часу чути від інших людей про те, що ви унікальна, особлива людина?

Розминка «Пальчикова гімнастика» (5 хв) 

                                                           

8. Вправа «Де друга половинка слова?» (10 хв)

Мета: розвиток мислення, уважності, самоконтролю, цілеспрямованості.

Психолог до заняття готує кожній дитині роздавальний матеріал. Починає вправу словами:

— Зараз, я розповім вам казку. В одному лісі жив собі зайчик, який вчився писати слова. Він любив писати їх на маленьких клаптиках паперу, таких маленьких, що на одному клаптику поміщалася одна половинка кожного слова. Проте не встиг він закінчити своє улюблене заняття, як налетів вітер і змішав

усі його клаптики. Допоможемо зайчику знайти початок і кінець кожного слова та скласти його. Зверніть увагу на те, що перша частинка слова завжди з рисочкою, а друга — без неї. (Кожній дитині роздають конверт, у якому

чотири розрізаних слова.)

Яблу-

Мали-

Вів-

Соба-                              

 

ка

на

ця

ка

Коли діти зберуть слова та прочитають їх, треба запропонувати їм скласти з будь-яким словом словосполучення. Усі проговорюють свої словосполучення. Для ускладнення завдання можна запропонувати скласти зі своїм словосполученням речення, і також потім його проговорити.

Розминка «Пальчикова гімнастика» (5 хв).

Релаксація (5 хв).

9. Вправа «Чарівна торбинка» (15 хв)

Мета: розвиток невербального спілкування, уважності, зібраності, допитливості, здатності складати із окремих зорових вражень цілісний образ. Психолог звертається до дітей:

— Я хочу пограти з вами в гру, яка називається «Чарівна торбинка». Сідайте зручно в одне коло.

— Це моя чарівна торбинка (показує дітям за допомогою пантоміми, що перед ним стоїть велика торбинка). З цієї чарівної торбинки я «діставатиму» різні речі, а ви зможете побачити їх не наяву, а тільки за допомогою своєї уяви. Для того щоб ви змогли зрозуміти, яку річ я «дістала», показуватиму, як нею користуватися. Щойно хто-небудь з вас угадає, що саме я дістала, він повинен встати зі стільця, але нічого поки не говорити. Коли всі діти піднімуться, ви зможете розповісти, що ж «побачили». Щоб «діставати речі з торбинки», можна, наприклад, показати як:

. забити молотком цвях;

. очистити і з’їсти банан;

. розпиляти колоду;

. розрізати ножицями папір;

. випити склянку води;

. записати що-небудь у зошиті;

. дістати монети з гаманця…

   10. Вправа «Числові рядки» (10 хв)

Мета: розвиток мислення.

Психолог до заняття готує роздавальний матеріал. Показує дітям картки (або записує це на дошці).

— Діти, дуже уважно розгляньте числові ряди і назвіть цифру, яку необхідно вписати замість прочерку:

1, 2, 3, 4, __, 6. (5)

3, 4, 5, __, 7. (6)

1, __, 3, __, 5. (2, 4)

 2, 3, 4, __, 6. (5)

Розминка «Пальчикова гімнастика» (5 хв).

Релаксація (5 хв).