«Зір – це місце зустрічі речей
і думок,
це перлинні ворота між сонцем
і душею»
(Юстейн
Гордер)
Здатність бачити навколишній світ, милуватися його красою, сприймати
інформацію, працювати, творити - неможливо без нормальної зорової функції. Тривожними
є показники зростання частоти короткозорості та інших розладів зорової функції
серед дітей різних вікових груп…
Дитина
активно розвивається протягом першого року життя, у неї з’являються
різноманітні функції та розвивається зорова система. Після 3-4 місяців дитина
повинна добре фіксувати погляд на іграшках, тягнутися до них ручками. У цей час вже можна запідозрити наявність порушень із
боку окорухового апарату, а саме вродженої косоокості.
Косоокість – це складна патологія окорухового апарату.
Одним із серйозних ускладнень косоокості є функціональний розлад, який має
назву амбліопія. При розвитку амбліопії
неправильно сформована зорова функція призводить до зниження гостроти зору ока,
що косить.
Від
народження око дитини ще повністю не сформоване, тому далекозорість чи
близькозорість може бути
фізіологічною нормою. Таку далекозорість дитина «долає» завдяки своєму
акомодаційному апарату. У процесі зростання відбувається так званий
природний рефрактогенез.
Необхідно
обстежити дитину перед тим, як вона піде до школи. На цьому етапі
слід оцінити рефракцію, тобто силу заломлення
світла в складній оптичній системі ока, яку виражають у діоптріях. Це
важливо зробити перед початком активних зорових навантажень на акомодаційний
апарат ока. За наявності в дитини гіперметропічного астигматизму (порушення
зору через зміну форми рогівки чи кришталика, що призводить до далекозорості)
або гіперметропії середнього чи високого ступеня
можуть з’являтися проблеми астенопічного характеру, тобто швидка втомлюваність
під час зорових навантажень, головний біль, дискомфорт.
Головне ропочати із
правильного облаштування робочого місця. Зрозуміло, що не йдеться про
виключення користування комп’ютером (або мобільним телефоном, планшетом чи
іншими ґаджетами) із життя дитини. Це нереально, бо діти повинні
розвиватися, йти в ногу з часом і розвитком техніки. Але роботу слід
організувати правильно. Слід підібрати стіл і стілець належної висоти, дуже
важливим є правильне освітлення робочого місця. Якщо дитина працює на близькій
відстані – зазвичай 35-40 см при читанні чи письмі, вона повинна сидіти рівно,
обличчям прямо до робочої поверхні. Якщо це робота за комп’ютером, то відстань
до монітору має становити 70-80 см, а верхній його край – бути на рівні
очей дитини. Необхідне хороше освітлення. Через кожні 20-30 хв слід давати очам
перепочинок, робити гімнастику для очей. Усіх цих правил необхідно
дотримуватися.
Батьки мають стежити за загальним станом здоров’я дитини, її осанкою. Дитина повинна обов’язково висипатися (школяреві треба спати не менше 9-10 год) і щодня проводити на свіжому повітрі щонайменше 2-3 год. Необхідно займатися спортом, віддаючи перевагу плаванню та ігровим видам спорту, пов’язаним із літаючим рухливим об’єктом (м’ячем, воланом тощо).
ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИЧНОГО
ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ
Метою обстеження дітей з порушенням зору - виявлення наявних відхилень в розвитку пізнавальної
діяльності для подальшої їх корекції та контролю над змінами.
Акцент у проведенні
обстеження
робиться на вмінні дитини користуватися своїм порушеним (або залишковим - в
сліпих) зором, на стан і можливості роботи збережених аналізаторів.
Місце
обстеження має бути комфортним для дитини: досить освітленим, повинна бути тиша
та відсутні відволікаючі предмети. Перш ніж приступити до пред'явлення дитині
діагностичних завдань, слід познайомити її з кабінетом (якщо вона вперше його
відвідує). У
процесі обстеження дитині пред'являється тільки той матеріал (предмети,
іграшки, геометричні фігури, картинки), який необхідний для виконання певного
завдання. При обстеженні дітей з глибокою
зоровою патологією (слабозорі, тотально сліпі і сліпі з залишковим зором)
необхідно використовувати іграшки, які дитина добре знає і предмети найближчого
оточення.
Обстеження рекомендується проводити ближче
до 12.00. Час, що відводиться дитині для
розглядання діагностичного матеріалу і осмислення завдань, повинна бути
збільшена вдвічі,
а в деяких випадках, якщо у дитини дуже низький зір, і в кілька разів більше.
Виконання
завдань, побудованих на мовному матеріалі, передбачає попередню перевірку
розуміння дітьми значення використовуваних слів, висловів, їх відповідності
реальним уявленням.
Обстеження
проводиться індивідуально, за винятком тих ситуацій, коли потрібно
проаналізувати можливості взаємодії дітей у процесі виконання певних видів
діяльності.
Рекомендується
обстеження для дітей з порушенням зору
здійснювати на початку, всередині і наприкінці навчального року, це дає
можливість побачити наявні та вторинні відхилення в розвитку.
Проведення обстеження
дітей з порушеннями зору вимагає спеціальних методик. Адаптація стимульного
матеріалу при діагностиці дітей з порушеннями зору потребує
його чіткого і точного сприйняття дітьми і вимагає від спеціаліста
знання діагнозу захворювання і стану основних зорових функцій досліджуваної
дитини: гостроти зору, колірного зору, характеру зору та ін. У зв'язку з цим
стимульний матеріал для обстеження повинен враховувати індивідуальні
особливості і труднощі сприйняття матеріалу кожною дитиною. Пропоновані для
обстеження завдання можуть складатися з реальних об'єктів, геометричних
площинних і об'ємних форм, рельєфних і площинних зображень в контурному або
силуетному вигляді, виконаних в різній колірній гаммі.
Стандартизовані методики, адаптовані для дітей з порушеннями зору
Методика «Коробки форм» направлена на визначення
сформованості уявлень про форму. Оскільки при виконанні завдань по цій методиці
виникають труднощі, пов'язані із сприйняттям глибини і об'ємності, слід
заздалегідь проаналізувати разом з дитям фігури-вкладиші, вичленувавши
необхідну плоскість об'ємної фігури так, щоб дитя могло ідентифікувати її з
прорізом. Можливі труднощі практичного вкладання фігур із-за недорозвинення
мікрокоординації рухів. Психолог повинен виявити ці відмінності, ставлячи
уточнюючі питання.
Методики «Пірамідка» і «Миски». Направлені на визначення
сформованості наочних дій і уявлень про величину. При виконанні наочних дій у
дітей з порушеннями зору може страждати точність і коордінірованность рухів, що
обумовлює сповільнене виконання тесту. Для адекватнішої оцінки слід заздалегідь
з'ясувати сформованість у дітей поняття про величину і уміння розташовувати
предмети в ряду.
Методика «Розрізні картинки». Направлена на виявлення рівня
зорового синтезу і просторового сприйняття. При виконанні тесту слід спочатку
проаналізувати цілісну картинку і встановити, чи сформований у дитини цей
образ. Переконавшись, можна приступати до відтворення відповідного образу і на
розрізній картинці.
Методика «Конструювання за зразком». В цій методиці мають бути чітко
виділені відмінності в трьох характеристиках будівельних деталей: кольорі,
поверхні, що відрізняється один від одного, а також у формі пред'явлення — на
контрастному фоні так, щоб дитина могла виділити місце з членування деталей.
Методика «Вільний малюнок».Виявляється рівень сформованості
уявлень про той, що оточує, рівень володіння технікою малювання і розвиток
дрібної моторики. Дитяті надається папір (не глянсова), прості і кольорові олівці,
фломастери. Олівці підбираються контрастнішими по відношенню до паперу
(червоний, синій, зелений, чорний, коричневий). Сліпі використовують прилад Н.
С. Клушиної.
Методика «Домальовування фігур».Ця методика може показати не лише
рівень розвитку уяви і здатність створювати оригінальні образи, але і пропуски
у формуванні реальних образів, пов'язаних з порушеннями зору.
При обстеженні можуть бути використані стандартизовані
діагностичні методики для визначення рівня розумового розвитку і учбової діяльності
дітей з порушеннями зору. Проте це можливо лише за наявності умов, що
дозволяють дітям вирішувати ці завдання, а саме, при адаптації матеріалу
відповідно до загальних вимог до зорових і тактильних можливостей дітей з
порушеннями зору.
Корисні поради для роботи з дітьми, які мають порушення зору :
1. Формуйте та збагачуйте досвід спілкування
дитини з раннього віку.
2.
Стимулюйте
активність у спілкуванні та розвивайте вміння встановлювати взаємини з людьми.
3.
Вчіть соціальних норм.
4. Включайте дитину в діалог: «А ти як
гадаєш?», «А як би ти вчинив?»
5. Вчіть дитину адекватно
оцінювати свої можливості, дитина має усвідомлювати: «Я повноправний член
суспільства».
6.Допоможіть розкрити
творчий потенціал дитини, розвивайте творчі здібності.
7.
Переконуйте дитину в самостійності: давайте посильні доручення, фіксуйте успіхи
і хваліть.
8.
Вчіть долати перешкоди і труднощі, знаходити оптимальний шлях для досягнення
результату.
9.
Виховуйте активну життєву позицію.
10.
Уникайте гіперопіки.
Корекційна робота
Для відновлення гостроти зору і розвитку зорових
функцій використовуют спеціальні дидактичні ігри-вправи і завдання, які повинні
тренувати зір, формувати в дітей певні уявлення про предмети і явища, розвивати
зорову увагу, пам’ять.
·
Ігри на розвиток
гостроти зору:
o Мозаїка різної
величини і форми, конструктор.
o Сортування насіння,
кісточок, нанизування
намиста на шнурок.
o Вишивання по
крапках.
o Обведення по
зовнішньому і внутрішньому контурах.
o Різні види
шнурування.
o Малювання через
кальку.
o Розглядання
картинок у моноскопі.
·
Ігри на розвиток
окорухаючої функції:
o Обведення по
зовнішньому і внутрішньому контурах.
o Малювання по
пересіченому контуру.
o Малювання через
кальку.
o Спостереження за
іграшкою, що рухається.
o Лабіринти (прості
й складні).
o Малювання по
крапках.
·
Ігри на розвиток
бінокулярного і стереоскопічного зору:
o «Злови рибку».
o Кільцекиди.
o Метання в ціль, в
обруч.
o Футбол
(настільний).
·
Ігри-вправи на
розвиток психічних процесів (уваги, пам’яті, мислення):
o Склади картинку
o Склади ціле з
частин.
o Лото.
o Матрьошки,
пірамідки, коробки-вкладки


Комментариев нет:
Отправить комментарий